Головна | Новини | Анонси | Фото | Відео | Історична довідка

 
Головне меню
 
Посилання
 

Історична довідка
                    Живу в селі і ним горжуся…
                Тут зустрічаю новий день,
                Земному лону поклонюся,
                Нових наслухаюсь пісень.
                Можливо, жде мене майбутнє
                Прекрасне сонце осяйне.
                Моє село, ти – незабутнє,
    Нехай хоч вічність промайне.

Великоолекандрівщина. Безкраї  степи, родюча земля з південним  теплим  кліматом, і населяють цю прекрасну землю трудолюбиві, веселі й талановиті люди. І щоразу почуття гордощів переповнюють груди, коли бачимо плоди їхньої праці. Але ж великоолександрівці вміють не лише сумлінно працювати, а й гарно відпочивати, бо творчість є в душі кожної людини, незалежно від того, ким вона працює. Сьогодні можна твердити, що у наших жителів є потужний потенціал розвитку  української культури, бо в історичному минулому жили гідні її творці – наші предки, які з покоління в покоління передавали свої традиції, звичаї, обряди. А найбільшим носієм національної культури залишається українська народна пісня, яку безмежно люблять і цінують у нашому краї.

Культура Великоолександрівщини зароджувалася серед населення яке прагнуло після тяжкої праці знайти затишок у спілкуванні.

При новоствореній юнацькій секції для молоді, яка працювала при сільбуді, було організовано ряд гуртків: драматичний, хоровий, струнний оркестр. Першим керівником драмгуртка був Тимофій Трохимович Беззуб талановитий самодіяльний актор. Керівником струнного оркестру став А.СЛаппа, який грав на мандоліні. Пізніше він закінчив Одеський музично драматичний інститут і в 30-х роках став артистом Одеського театру Революції.

Після революції населення з великим бажанням долучалося до мистецтва. У 1918 році Т.Т.Беззуб організував самодіяльний драматичний гурток, до якого залучив учителів, інтелігенцію і талановиту сільську молодь. Найбільш видатним актором-аматором був Костянтин Кирилович Гузік, який став професійним актором, який виступав на сцені під псевдонімом Галайда. Репертуар драмгуртка в основному був класичним, за творами Т.Г.Шевченка, І.П.Котляревського. І.К.Карпенка-Карого. М.Старицького; М Горького та ін. Із радянського репертуару часто ставили п'єсу М.Куліша «97».

Базувався любительський гурток у різних місцях, оскільки не мав по­стійного приміщення.

Згодом учасники вирішили побудувати нове приміщення театру (пе­ребудова будівлі колишньої поліцейської дільниці. Кошти на будівництво надходили від театральних постановок. Будівельні роботи проводили учасники гуртка та залучалося населення. Велику підтримку надали райком КП (б)У, райвикон­ком і комсомольська організація.

У цей час на зборах було вирішено запросити на посаду художнього керівника і режисера театру професійного актора. В 20-х роках театр очолив В.Л.Данченко. І вже на відкритті нового приміщення, яке відбулося 14 жовт­ня 1922 року, актори-аматори презентували нову виставу І.Карпенка-Карого „Суєта".

У 1937 році розпочалося будівництво нового Будинку культури (ста­ра споруда). Будинок відкрився 1938 року. Після Великої Вітчизняної війни його було відбудовано і введено в експлуатацію в 1950 році. З розвитком історичних подій відбувалися зміни у структурі сфери культури. Популярність гуртків драматичного жанру залишалась незмінною. З'являлися нові гуртки (духових інструментів, художнього читання, хореог­рафічний, вокальні ансамблі тощо). Особливого значення набувають агіткультбригади, котрі пропагують визначні події державного та місцевого зна­чення.

В Будинку культури та кінотеатрі „Комсомолець" („Промінь") про­водять своє дозвілля великоолександрівці. Кінофільми також демонстрували­ся і в літньому кінотеатрі та колгоспних клубах.

У 1991 році введено в експлуатацію нова споруда районного Будинку культури на 640 місць у залі для глядачів та на 140 місць у малому залі.

Бібліотека

14 травня (за старим стилем) 1898 року Херсонське повітове кура­торство народної тверезості відкрило у Великій Олександрівці чайну, а при ній бібліотеку, фонд якої складався з 367 книжок переважно релігійного зміс­ту. Була й художня література.

Читання в бібліотеці було платним. Хто хотів щось прочитати, мусив купувати чай. Дітям вхід до читальні був заборонений. Газета „Юг" у 1900 р. повідомляла, що у Великоолександрівській бібліотеці з 14 травня 1898 р. по 1 січня 1900 р. видано 629 примірників книг, зате чаю випито було понад 12 тисяч склянок.

Бурхливі революційні події 1917 року зумовили початок нового ета­пу у розвитку бібліотечної справи Великоолександрівщини. Бібліотеки 20-30-х років були опорними пунктами комісії з питань ліквідації неписьменності, центрами політосвітньої та культосвітньої роботи на селі.

У 1926 р. в райцентрі є книгозбірня, в якій 7770 книжок. Дитяча літе­ратура була відокремлена. Пересувних книгозбірень - 8 по 50 книжок, які видаються на 2 місяці і повертаються акуратно. Виїздили бібліотеки й на се­ло. У бібліотеках передплачувались часописи „Комунар", „Известия", „Чер­воний селянин", журналів немає. Української літератури дуже мало.

Фашистська окупація завдала великої шкоди бібліотекам, книжковий фонд районної бібліотеки був повністю знищений. Після визволення Великої Олександрівки 1944 року завідуюча бібліотекою Парасковія Сергіївна Тархова відновила книжковий фонд. Сотні читачів подарували свої книги, офіційно бібліотека відкрила свої двері 15 листопада 1944 року.

Великоолександрівська районна бібліотека на той час не мала свого приміщення, а була розташована в редакції районної газети зі штатом 2 бібліотекарі, Її книжковий фонд складав 4640 примірників. Періодичних видань отримували 28 назв, кількість читачів становила 560.

Історія бібліотеки для дітей розпочалася 1948 року, коли 1 липня в районній бібліотеці було відокремлено дитячий відділ і створено самостійну районну дитячу бібліотеку, фонд якої складав 600 екземплярів. її очолила Мотрона Василівна Ковальова.

В 1958 році змінюється структура бібліотеки для дітей: відкривається читальна зала, якою завідує Т.П.Спрінська, а бібліотекарем абонементу пра­цює Т.О.Боженко.

В 1962 році дитячій бібліотеці присвоєно звання „Бібліотека відмінної роботи". Після відокремлення дитяча бібліотека була розміщена в маленькій хатинці, поряд з готелем. Потім переведена в Будинок піонерів. В 1961 р. отримує окреме приміщення, що знаходилось по вул. Театральній, 11, а в 1992 р. переселяється в приміщення старого Будинку культури. За час існу­вання в бібліотеці сформовано фонд дитячої літератури, що налічує 21,6 ти­сячі примірників. Щорічно бібліотеку відвідують понад тисячу користувачів.

В 60-і роки в районі серед бібліотек розгортається змагання за при­своєння звання „Бібліотека відмінної роботи". В березні 1961 р. постановою президії Херсонського обкому профспілки працівників культури Великоолександрівській районній бібліотеці для дорослих присвоєно звання „Установа куль­тури відмінної роботи". Парасковія Сергіївна - справжній ентузіаст бібліоте­чної справи - за час своєї роботи сформувала ціле покоління бібліотекарів: МС.Кармазіна, А.С.Тригуб, К.А.Рудницька, Т.О.Боженко, М.В.Плахута та ін.

В районній бібліотеці створено куток методичної роботи. Узагальне­но досвід роботи Великоолександрівської бібліотеки.

В 1976-79 рр. В районі проведена централізація бібліотек міністерст­ва культури. Станом на 1 січня 1979 р. утворено Великоолександрівську централізовану бібліотечну систему, яка налічувала 27 бібліотек. Для районної бібліотеки 80-х характерна активізація роботи на допомогу ви­робництву. Успішно вирішується питання охоплення населення бібліотечно-бібліографічним обслуговуванням як за місцем проживання, так і за місцем роботи та навчання.

Нового змісту набула діяльність ЦБС на початку 90-х. В липні 1992 року центральна бібліотека отримала нове приміщення в районному Будинку культури. В грудні 1992 р. організовується при бібліотеці жіночий клуб «Не­дільна світлиця» (кер. Н.С.Рубан) якому в 2012 р. присвоєно почесне звання «народний». Зараз бібліотека веде активну діяльність по збереженню для нащадків багатої історико-культурної спадщини популяри­зує літературу з питань становлення державності, національного відроджен­ня, відновлення історичних пам'яток.

Станом на 1 січня 2014 р, бібліотечний фонд становить 63429 примірників, Кількість користувачів - 3892, в т.ч. юнацтва - 898, дітей - 1001.

Дитяча школа мистецтв

Історія музичної освіти у нашому районі бере свій початок із 1965 року. 49 років тому у звичайній селянській хаті по вулиці Тичини вперше відчинила свої двері для великоолександрівських школярів філія Бериславської музичної школи. А вже у 1968 році згідно з наказом начальника обласного управління культури В.Г. Чуприни створено свою власну музичну школу. Першим її директором став Донцов Анатолій Федорович.

Згодом навчальний заклад відсвяткував своє новосілля, переселившись із непристосованого для музичних занять будинку до приміщення по вул. Театральній (нині приміщення центру дитячої та юнацької творчості), де було вдосталь навчальних класів, навіть власна актова  зала. Серед перших викладачів були, крім Донцова А.Ф., А.Г. Стародуб, Г.П. Андрієвська.

Якщо з початком діяльності школи для юних музикантів викладались лише баян та фортепіано, то через декілька років уже відкрився клас домри, балалайки, бандури, духових інструментів. Кількість учнів виросла до 150.

У 1970 році відбувся перший випуск учнів, які розпочали своє навчання ще у філії. Серед перших випускників були - С. Троцай, Ю.Кулик, В.Меркулов, І.Скрипка  та інші.

Згодом у житті музичної школи відбулася ще одна визначна подія.

У 1989 р. рішенням Райвиконкому № 40 від 14.03. 89 р. музичну школу реорганізовано в дитячу школу мистецтв.

На базі школи відкрилися ще три відділення: хореографічне, художнє та театральне. Вперше розпочав свою роботу і клас скрипки (викладач Юркова Л.П.).

Школа стала унікальним закладом, який охоплює всі види мистецтв, прищеплює любов до прекрасного, всебічно розвиває своїх маленьких вихованців.

Тепер школа мистецтв  розташована в світлих приміщеннях районного будинку культури, має 9 класних приміщень. Вихованці школи мають змогу вивчати такі інструменти, як гітару, баян, акордеон, сопілку, фортепіано, живопис. При школі працюють філії в селах Борозенське, Мала Олександрівка

Сьогодення 

За останні роки своєї творчої діяльності культура Великоолександрівщини зробила значний внесок у збереження та зростання духовності нашого населення. І все це завдяки фанатам своєї улюбленої справи, які працюють при районних, селищних та сільських закладах культури. На території Великоолександрівського району налічується З5 установ клубного типу, з них – 26 діючих: районний Будинок культури, селищні Будинки культури (3), сільські Будинки культури (16), сільські клуби (6). 25 бібліотек, 1 дитяча школа мистецтв, 1 районний народний історико-краєзнавчий музей, 3 музеї на громадських засадах.

У закладах культури району працює 133 працівники. Із них: 23 працівника має вищу освіту,  66 середню спеціальну. 105 працівників забезпечують культосвітню діяльність.

У клубних закладах району працює  - 80 чоловік. Із них: 10 чоловік мають вищу освіту, 35 середню спеціальну.  Серед працюючих,  58 - працівники, що забезпечують культосвітню діяльність.

В бібліотечних установах району працює 40 чоловік. Із них:  37 працівників забезпечують основну діяльність. 7 працівників мають вищу освіту, 25 середню спеціальну, 2 навчається заочно.

В дитячій школі мистецтв працює 13 чоловік. Із них: 5 мають вищу освіту, 7 - середню спеціальну, 1 працівник має вищу категорію.

Всього у 2015 році діяло 220 клубних формувань.

Серед них:

08 - оркестрові;

119 - вокально-хорові;

16 - хореографічні;

36 - театральні;

41 - інші.

З  них: 99 – дитячі, загалом – 1640 учасники, з яких 843 – діти.

Серед аматорських художніх колективів 12 мають почесне звання „народний” та 6 – „зразковий”.

У закладах культури району також діють 12 клубних об’єднань за інтересами, серед яких клуб «Недільна світлиця» має почесне звання «народний», та які об’єднують  265  учасника різновікових категорій.

Відділ культури, молоді та спорту Великоолександрівської державної районної адміністрації
Розробив: Чугусов І.